За місяць : 1106
статей : 1008
| Рубрики : | Соціокультурна діяльність бібліотек |
Віртуальний бібліотечний музей – інформаційний культурно-просвітницький об’єкт, створений бібліотекою у формі веб-сайту, інтегрованого у глобальну інформаційно-комунікаційну мережу Інтернет, призначений для ознайомлення користувачів з представленими в електронному форматі музейними матеріалами й експозиціями з використанням можливостей комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій. В. б. м. є важливим чинником поширення культурних цінностей і прилучення громадян до історії і культури.
Побутують два основних типи В. б. м.: 1) у формі представництва на веб-сайті реально існуючого музею; 2) у формі уявного музею, який «фізично» відсутній, тобто не має приміщення (виділеної площі), штату, стендів, але ґрунтується на реальних експонатах, що можуть знаходитись у різних місцях. В. б. м. є уявним простором, в якому розміщуються віртуальні копії реальних музейних предметів (експонатів). Більшість В. б. м. уможливлюють дистанційне ознайомлення з експозиціями реальних музеїв чи музейних куточків; водночас існують і більш складні утворення (адаптивні гіпермедіасистеми), що поєднують у собі віртуальний музей і електронну бібліотеку. В. б. м. містить комплексну систему різноманітних цифрових продуктів: добірок документів, виставок, колекцій і т. ін. Поряд з колекціями цифрових зображень, текстових і фотодокументів у В. б. м. можуть бути представлені аудіофайли, відео, голограмні зображення, різні інсталяції, що мають історичну, наукову чи культурну цінність. В. б. м. є інтегративною культурною формою, що відрізняється від традиційних бібліотек і музеїв структурною і функціональною різноманітністю; технологією безконтактної інформаційної взаємодії користувача з музейним та бібліотечно-інформаційним середовищем; комп’ютерною системою, яка забезпечує певні візуальні і звукові ефекти; інформаційним ресурсом, що водночас є засобом масової комунікації, оскільки уможливлює ведення дискусій між користувачами, публічного обміну думками і враженнями.
В. б. м. є сучасним зручним форматом бібліотечної послуги з використанням інтернет-технологій для ефективного та швидкого доступу до інформації про музейні експонати. Проте не кожна електронна колекція документів на сайті книгозбірні, наприклад, добірка старовинних світлин чи тематичних публікацій з преси початку 20 ст. може вважатись В. б. м. Головними вимогами до будь-якого віртуального музею є продуманий комплексний підхід до його структури, з максимальним наближенням до традиційної музейної; глибина і різнобічність розкриття тематичних напрямів чи розділів та наявність інтерактивного програмного забезпечення, що моделює віртуальну екскурсію. В. б. м. мають базуватись на низці критеріїв: репрезентативність і змістовність віртуальної експозиції; багатоплановість представленої інформації, затребуваної різними за професійними, віковими та освітніми ознаками категоріями користувачів; інтуїтивно зрозумілий і привабливий для користувача інтерфейс.
Термін «віртуальний» нерідко вживають у значенні «існуючий в електронному вигляді в мережі Інтернет», проте слова «електронний» і «віртуальний» не є синонімами. Поряд з терміном «віртуальний музей» часто використовують поняття «електронний музей». Проте, таке використання є менш вдалим, оскільки «електронний музей» є вужчим поняттям, ніж «віртуальний музей» (віртуальний музей, у порівнянні з електронним, має більш широкі комунікаційні можливості).
Створення В. б. м. має відповідати низці вимог: наявність концепції відбору інформаційних документів (реальних музейних артефактів і матеріалів, експонатів допоміжного музейного фонду); обгрунтовані принципи формування віртуального музейного фонду; визначеність форми доступу до електронних експонатів музею (необхідність чи відсутність реєстрації для перегляду, прийнята програма перегляду, обмеження щодо копіювання, опції основного і додаткових меню, супровідні тексти до експонатів); засади оформлення (стилістичні, ідейні, концептуальні), створення віртуальних екскурсій та ін.
В. б. м. дозволяють ефективно вирішувати чимало проблем, притаманних традиційним музеям і пов’язаних з дефіцитом площ, оплатою праці музейників, забезпеченням належних умов зберігання, охорони та доступу до експонатів, потребою спеціального обладнання, недосконалістю сучасного нормативно-правового регулювання музейної діяльності бібліотеки (зокрема, стосовно визначення правового статусу музею, відображення музейної діяльності в статуті бібліотеки, складнощів в організації (обліку) музейного фонду в бібліотеці). Переваги В. б. м. полягають також у можливості оперативної зміни їх змісту (концепції), виправлень та доповнень в експозиціях, у переході, через гіперпосилання, на сайти інших бібліотек і музеїв, у розширенні технічних можливостей подання матеріалів та візуального вивчення різних документів, у посиленні ефекту присутності незалежно від режиму роботи бібліотеки тощо.
В. б. м., як своєрідна форма подання різноманітних ресурсів бібліотеки, можуть створюватися будь-якими бібліотеками, за умови наявності достатньої кількості музейних матеріалів, відповідного технічного обладнання та інформаційних технологій.
Перші віртуальні музеї у вигляді веб-сайтів з’явилися на початку 1990-х рр. (у США, Англії, Франції). Переважно, це були сайти реальних музеїв, але згодом виникли і веб-сайти «фізично не існуючих» музеїв. В Україні перші В. б. м. Україні почали з’являтися на початку 21 ст., відтоді дедалі більше музеїв при бібліотеках стають доступними в Інтернеті.
Існує багато видів В. б. м.: літературні, краєзнавчі, історико-етнографічні, меморіальні (як правило, людини, ім’я якої носить книгозбірня), історії бібліотек(и) та ін. Наприклад, В. б. м. письменника Б. Лавреньова (1891–1959) Херсонської ОБЮ ім. Б. Лавреньова; «Харківська медична школа в назвах» НБ Харківського національного медичного університету, Музей історії НБУ імені Ярослава Мудрого та ін.). Досить поширеним є такий різновид В. б. м., як музей історії бібліотеки (бібліотечної справи), який документально розкриває основні етапи розвитку окремої книгозбірні чи бібліотечної справи у певній місцевості (місті, районі, області), переважно за тривалий період часу. Електронні колекції такого музею містять світлини, малюнки, картини, діаграми, графіки, звукозаписи, відеоматеріали, статті з періодичних видань і збірників, книги, видавничу продукцію бібліотеки та ін. У бібліотеках функціонують також віртуальні музеї книги (наприклад, віртуальний музей книги в Херсонській ОУНБ ім. О. Гончара, електронний музей книги Кіровоградської ОУНБ імені Д. І. Чижевського, віртуальний музей книги Національної бібліотеки України для дітей та ін.).
В. б. м. виконує ті ж функції, що й реальний музей: меморіальні, інформаційні, соціальні, комунікаційні, культурно-просвітницькі, виховні та ін. Головною метою В. б. м.є привернення уваги користувачів до книгозбірні як центру суспільного і культурного життя, осередку змістовного дозвілля, акумуляція інформації про розвиток бібліотек(и) та культури певного краю, а також популяризація книги, читання і бібліотечної професії.
Як правило, у В. б. м. представлено значно більше музейних матеріалів, ніж на реальних експозиційно-виставкових стендах, як наприклад, у віртуальному музеї історії НБУ імені Ярослава Мудрого, де у трьох розділах представлено всі періоди її розвитку, на відміну від експонатів двох експозиційних стендів, розміщених у вестибюлі головного корпусу бібліотеки.
Одним з спонукальних чинників створення В. б. м. та внесення змін до його експозиції слугує підготовка до ювілейних заходів. Так, ідея створення віртуального музею історії Одеської національної наукової бібліотеки виникла у 2014 р., коли фахівці ОННБ розпочали роботу з підготовки відзначення 185-річчя першої публічної книгозбірні в Україні.
Ефективність, повнота наповнення експозицій В. б. м., інтерес до них залежать від рівня науково-дослідної, пошукової роботи бібліотеки, її систематичних краєзнавчих досліджень, кооперації та координації діяльності з іншими культурно-освітніми закладами.
Черченко О. Є. Головні теоретико-структурні ознаки віртуального музею, можливості та перспективи / О. Є. Черченко // Вісник ХДАК. – Харків: ХДАК, 2004. – Вип. 2–13. – С. 109–115;
Лосиевский И. Я. Музей книги в научной библиотеке: проблемы создания единого комплекса материальных и виртуальных экспозиций / И. Я. Лосиевский // Вестник Библиотечной ассамблеи Евразии. – 2008. – № 1. – С. 64–69;
Шемаєв С. О. Створення бібліотечних музеїв: завдання та функції / С. О. Шемаєв // Вісник ХДАК. – Харків: ХДАК, 2012. – Вип. 37. – С. 113–120
________________
Віртуальний музей Бориса Лавреньова Херсонської ОБЮ ім. Б. Лавреньова
Віртуальний музей книги з колекції Національної бібліотеки України для дітей
Віртуальний музей книги Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара
Електронний музей книги Кіровоградської ОУНБ імені Д. І. Чижевського